Водні ресурси

    До водного фонду Харківської області відносяться річки, озера, болота, ставки, водосховища, канали, водоводи, підземні води, землі водного фонду. Всі водотоки та водні об’єкти Харківської області відносяться до басейнів річок Дона і Дніпра, охоплюючи відповідно 3/4 і 1/4 території області та є об’єктами загальнодержавного значення.
    Річки області відносяться до східноєвропейського типу. Характеризуються вони яскраво вираженою весняною повінню, низькою літньою і зимовою межінню, і відносно підвищеним стоком восени.
    Річкова мережа розподілена по території дуже нерівномірно. Коефіцієнт густоти річкової мережі в середньому дорівнює 0,179 км на 1 км2 та зменшується в широтному напрямку з північно-західної частини області на південь.
    По території області протікає 867 річок, загальною довжиною 6405 км. Переважна більшість – це малі річки, серед них – 172 річки довжиною більш 10 км, складають загальну довжину - 4665 км. Великих і середніх річок, довжина яких перевищує 150 км – небагато.     Головною річкою області є Сіверський Донець з крупними притоками Оскіл, Уди, Мжа, Берека.
    В області нараховується 583 озера, з них 36 озер загальною площею біля 2,5 тис. га. Велике поширення мають заплавні озера: їхні розміри, форма і глибина дуже різні і залежать від сезону і водності; дуже багато стариць і відмерлих старих рукавів річок, більше всього їх в заплаві долини     р. Сіверський Донець. Як правило всі вони річкового походження, мають витягнуту форму і невеликі глибини, більшість з них гідрологічно з’єднані з річкою і під час весняної повені живляться її водами. Найбільшим є озеро Лиман, яке розташоване у селищі Лиман Чугуївського району. Озеро використовується в якості джерела водопостачання великої районної електростанції – Зміївської ДРЕС, а також служить природною водогосподарською базою створеного на ньому рибного господарства.

  На річках значне поширення мають штучні водойми – водосховища і ставки, які використовуються для водопостачання, гідроенергетики, зрошення, рибного господарства та інших народногосподарських потреб. Усього по області 57 водосховищ і 2538 ставків. Серед них є такі великі водосховища: Печенізьке на р. Сіверський Донець, Оскільське на р. Оскіл, Краснопавлівське на каналі Дніпро – Донбас. Важливою частиною Харківської водогосподарської системи є сукупність водосховищ, що розташовані в північній частині області – Трав’янське, Муромське, В’ялівське, Рогозянське і Лозовеньківське водосховища. Вони утворені для поповнення водності річок у маловодні сезони і затримування весняних вод для запобігання наслідків шкідливої дії катастрофічних паводків та повеней на нижче розташовані населені пункти, в тому числі м. Харкова.
   Нерівномірність розподілу водних ресурсів і зформоване розміщення водоємних галузей народного господарства вимагають перекидання поверхневого стоку між річковими басейнами. Важливу роль у промислово-питному забезпеченні водою Харківського промислового регіону відіграє канал Дніпро - Донбас. Водовід від каналу Дніпро – Донбас убік м. Харкова передбачає водопостачання міст Харкова, Лозової, Первомайського і інших населених пунктів. Також водопостачання питною водою м. Харкова здійснюється подачею води водоводом з Кочетокського водозабору на р. Сіверський Донець. Технологічна схема забезпечення санітарного стану річок передбачає перекид води з р. Сіверський Донець біля селища Есхар в р. Уди.

    Зарегулювання стоку шляхом створення водосховищ дозволило акумулювати частину води в малозабезпечених районах.
    По загальним запасам підземних вод область займає п'яте місце в Україні (після Чернігівської, Київської, Полтавської і Херсонської).   Забір прісних підземних вод здійснюється в основному з крейдових відкладень. Глибина залягання водоносних горизонтів спостерігається від декількох метрів до декількох сотень метрів. Водоносні горизонти, що чергуються з водотривкими горизонтами, містять значні ресурси високоякісних вод, які призначені для різноманітного господарського, а головне, питного водопостачання.

© 2024 kharkov.davr.gov.ua